У мене на губах залишився ще досі смак шоколаду
від твоїх слів…
А знаєш який я обожнюю?
Не білий,молочний,а чорний…терпкий.
Він якийсь якомога справжній,без лишнього солоду.
А ти знаєш,мені ще досі в пам’яті залишилися слова,
що так запали в душу і зараз безпощадно ранять її..
І хочеться написати безліч віршів,і навіть прози,
щоб якось звільнитися й позбавитись лишніх прикрас,
бо я тобі вірила..
Наївно,як вірить дитина в дива
Та знаєш,ліпше спогади зібрати в маленьку шухлядку
й сховати на шафі,
і ніколи,чуєш,ніколи не звертати на неї уваги.
Купити плитку шоколаду,заварити чаю… без цукру…
Бо я ще досі вірю в щирі людські стосунки.
І в любов…справжню…щиру..
Без ГМО