Співав як жив і жив він як співав,
Він був своїм у кожній нашій хаті
І не залежно в бідній чи багатій,
Кузьма нас брав не кількістю октав.
Серця йому самі ми відчиняли,
Бо знали, що не наслідить він там,
Його пісні - простий, нехитрий крам,
Для українців, наче... наче сало.
І ось не стало нашого Кузьми,
(Невже ще мало втрат для України?..)
Осиротіли у домівках стіни,
Хоч важко ще сприймаємо це ми...
Дякую, дорога, що знайшла слова. Невимовний біль... І в цій смерті є винні, бо якби не війна...
...якби ж не війна...
А він так був потрібен нам всім:
Його слово палке в кожнім серці луна
І для кожного був він своїм.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
беда не приходит одна, и так много потрясений, а теперь такое мне немного его песен нравилось, но они в плеере будут всегда
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Артурочко, я взагалі його не слухала, мені здавалося що він якийсь клоун, а колись натрапила в неті на концерт Скрябіна у львівській опері і... захворіла на нього. Переслухала напевно усі його пісні...
Дуже шкода що такі світлі люди йдуть від нас ТАК рано...
