Небесна сотне, сотне мила,
У імені твоєму болем озивається душа,
Що опалила та не склала крила,
І рана гоїтись не поспіша.
Так гордо в небеса злетіла
В політ яскравий та, на жаль, останній,
У тобі правда, воля й сила,
І велич навіть у мовчанні.
Серця Майдану гарячі й незалежні
Це ви підняли націю з колін,
І гордість, і смуток безмежні,
Навіки вам слава і низький уклін.
Промені світла у тумані безнадії,
Ви іскри благодатного вогню,
Ваша мужність і сміливі дії
Пробили гніту надміцну броню.
Країна не жила, лиш захлиналась
Від безпорадності й тривоги,
Та хвилю відчаю хвиля надій змивала,
І сила духу тернами вела до перемоги.
Безцінний вибороли шанс -
Нову країну будувати,
Тож освячений кров’ю аванс
Ніхто не має права змарнувати.
Небесна сотне, мало «Дякую» сказати,
Твою здійснити мрію – честі справа,
Належну шану зможемо тоді віддати,
Коли українська розквітне держава.
