Пообіцяй тепла – мені це необхідно,
Як сонця промені та зливи навесні.
Але, в тобі вже сяява не видно,
Не грієш більше душу ти мені.
Коли всі літаки летять мерщій на захід,
Коли всі потяги скриплять собі на схід,
Пообіцяй, що будеш ти писати,
І не облишиш спогади минулих літ.
Пообіцяй дощу землі посеред липня,
Будь ближче, крізь тих кілометрів тисячІ,
Будь ласка, будь! Мені це необхідно!
Я образ твій малюю уночі.
Коли все небо стя́гнуть чорні хмари,
Під ранок вкриє сивий їх туман.
Прийди до мене, наче та примара,
Прийди, будь ласка, мій палкий лада́н.
