Небо кидає світло,
Думки стислі, точні і вчасні.
Ми знаєм, що буде запізно,
Та "пізно" не має для щастя.
Дерева, вони повсюду -
В підлозі, лавках, дверЯх.
Ми знаєм, що йдемо в нікуди,
Й не роблячи, робим шаг.
Хмари пливуть непомітно,
Час, проходить так само.
Ми знаєм, нас тягне магнітом.
Щось буде, не знаєм, що саме.
Руки пітніють не просто,
Квіти в"януть сезонно.
Мені дожити б до шостого
Ми зміним все, Або повторим.
