Десь далеко на сьомому небі,
Зачекалось мене моє щастя,
Щоб дістатись до нього
Я піду до підніжжя Говерли гори.
І піднімусь по кручах веселих,
І дістанусь до самого верху.
Там зачеплюсь за білую хмару
Та роздивлюсь куди мені йти.
Перестрибну від неї на іншу,
Пробіжуся по них так угору,
Вчеплюсь в гриву холодного вітру
І направлю, у бажану вись.
Полечу повз незвідані зорі,
До вже близького сьомого неба,
Де чекає мене моє щастя
І до нього таки доберусь…
