Ти Кров пролив на те́, щоб ми
Не проливали більше кро́ві,
Щоб, врешті, стали вже людьми́ -
З серцями, повними любо́ві.
Ти ви́рішив на хрест піти́,
Щоб показати, які му́ки,
Дово́диться тому нести́,
Хто стри́мав від неправди ру́ки.
Ти показав єство́ гріха́,
Заховане в людській личи́ні.
Бо совість спить, німа́ й глуха́,
У серці кожної люди́ни.
Посну́ли всі байду́жим сно́м,
Як спала Гефсиманська ва́рта.
Дарма́, що діється з Христо́м –
Для егоїзму все це – жарти!
Ніхто не йде Твоїм шляхо́м:
Смачніше - спати під куща́ми,
Назвавши сон «СВОЇМ ХРЕСТО́М»,
Підпе́рши що́ки кулака́ми.
«Навіщо, бра́те, бу́диш на́с,
Пресу́єш спокій наш постійно?
Твої пробле́ми це! Твій час!
А в нас є справи релігійні!
Зана́дто вимагаєш Ти́
До Себе зайвої ува́ги!
Тебе це може привести́
До втра́ти нашої пова́ги!
Тож не турбуй нас, не тряси́!
Вирішуй спра́ви самостійно!
Матрас натомість принеси́ –
Аби поспа́ти нам спокійно.
Ти – весь в Крові? То що́ з того́?!
А ми – попухли від безсо́ння!
Один – за всіх! За одного́ –
Хай краще встане хтось сторо́нній.
Ти ж Сам казав, що при́йде ча́с,
Коли Тебе уб’ють злі лю́ди.
То йди собі, відста́нь від нас!
Вже так, як є – хай так і буде».
…Минув той час – все відбуло́сь,
Як і повинно. Що й казати?
Знов ходить по землі Христос –
Чи зможеш ти Його впізнати?
11.04.2015
Навіщо ж ви про учнів так? Хоча, як на мене, тут уже не стільки про учнів, скільки про нас самих, християн так званих...
ПВО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так і є. То були учні, котрі не пережили ще власну зраду, розп'яття Вчителя та Його воскресіння. А коли зійшов на них Дух Святий в День П'ятидесятниці, то були вже зовсім інші люди - Апостоли Ісуса Христа.
Здорово!!! Чудово!!! Адже від позиції кожного з нас залежить і власна доля, і доля сімї, і доля країни, і світу.
ПВО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вибачте, чомусь не помітив Вашого відгуку. Абсолютно з Вами згоден. Хочу навіть більше додати: від нашої позиції залежить майбутнє...
...Ви будете здивовані, але і майбутня доля наших предків. Я так вірю.
Хоча, як на мене, тут уже не стільки про учнів, скільки про нас самих, християн так званих...
