|
Із півдня повернуться журавлі,
Весни, гаряче сонце, сніг розтопить,
І поряд ходять люди, ще живі,
І душу, ще не раз, печаль захопить.
Нажаль ти не напишеш більш нічого,
Творити далі, Бог тобі не дав,
Можливо, щоб співав в Раю для Нього,
Тебе до себе з поспіхом забрав.
Тебе оплакують мільйони, Україна,
Перед твоїм безсмертям на віка,
Схиливши голову і ставши на коліна,
Кожен пошле молитву в небеса.
І поряд з ними я, дивлюсь в руїну,
Все чую те, про що ти говорив,
Про президентів, про свою країну,
Яку ти серцем віддано любив.
Твоя в машині знову пісня грає,
Яку ти мамі щиро проспівав,
Різні поети всі слова сказали, знаю,
Та так як ти, ніхто не написав.
Та так як ти, ніхто вже й не напише,
Ще міг творити, міг, та не дали,
Лише той пам'ять по собі залише,
Хто доторкнувсь до нашої душі.
Помолимося браття, щиро в серці,
Щоб в Україні скінчилася війна,
Щоб проспівав, хай навіть після смерті,
Наш вірний друг і побратим Кузьма.
ID:
602542
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 27.08.2015 22:02:28
© дата внесення змiн: 27.08.2015 22:02:28
автор: Янкевич Віктор
Вкажіть причину вашої скарги
|
Написали достойно про достойну Людину!!!!!!!!!! 
