Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Нічого - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Яна Бім, 08.05.2015 - 01:21
дуже прикро. Мені так шкода, що ви то все побачили... напевно, заради мене і інших - щоб ми навіть уявити не могли які вони Черлені ягоди війни достиглі, ... Якими сповнене усе. Вартує втомлені повіки стулити, Як знову ягоди червоні – На снігу, траві – і свіжій, і торішній, На будинках – на стінах сірих, На дорогах: усюди ягоди Червоні. Їх сік густий… Дякую вам Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Я знову надовго зникаю з мережі - сподіваюсь, що не назавжди....
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже, за розуміння!
Леонід Ісаков, 06.05.2015 - 21:42
Хай нові не з'являються. Забути мабуть не вдасться. Та начитись жити з цим треба обов'зково.
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Справді - не вийде це все забути... Не вийде....
ptaha, 06.05.2015 - 15:18
усюди... рука фатуму дуже щедро їх розсипала... досить того вже... досить...
|
|
|