Іще один проходить день,
Нічим від інших не відмінний...
Цвіркун в траві співа пісень -
Гучний, хоч зовні не примітний.
Згасає день пустим конвертом
Іще один, як сотні днів...
Із пам`яті нема чого й зітерти...
День просто був... І ось - згорів.
У вишнях стих, заплутавсь вітер,
І білий цвіт - немов зима...
Кінець весни, вже скоро літо...
Майже півроку вже нема...
Ніжно-духмяна, тиха мить
Проймає холодком за плечі...
Бджола до вулика спішить...
Йде день у безкінечність... Вечір.
Люблю о так до Вас приходити, і читаючи кожне написане Вами слово, перевертати в собі душу...
Дякую Вам, за приємні і смислові рядки
Як завжди, чудово...
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00