Стежиною в лісі чи то узбережжям ріки,
широким проспектом у спеку в обідню перерву...
Допоки в руці є тепло від твоєї руки,
байдуже куди на своєму шляху ми повернем.
Пливтимемо мовчки, мов риби в прозорій воді,
кричатимем голосно, начебто ми напідпитку...
Мене не турбують порядок і сутність подій,
допоки буваємо ми при свічках і без свідків.
Утомлене сонце сховається в темний пісок,
зеленого листя позбудуться довгії віти...
Коханню, зазвичай, так само відведено строк,
та я… я готова тебе безстроково любити.
