Вже котрий день не бачать мої очі -
Осліпла я в той день, як ти пішов...
Тебе у снах чекаю я щоночі...
Без тебе важко, як би не було...
Для мене був ти рідним та найближчим,
Таких, як ти, не зустрічала все життя...
Гучніш без тебе вітер свище...
Чому від нас пішов ти в небуття?!
Вже час минув, а біль все не стихає -
Без тебе згасло світло на землі,
Без посмішки твоєї сонце не так сяє...
Прийняти смерть твою не можна взагалі...
В твоїх очах знаходила я щастя,
Ти оптимізмом завжди заряджав.
Чому ж з тобою сталось те нещастя?!
Чому до себе Бог тебе забрав?!
Мене ти міг підтримувати словом,
В моїх очах вмів бачити печаль...
Лише у снах побачимося знову.
Я не забуду! Мені дуже жаль...
