От і літо скінчилось,
Сірий дощ за вікном,
А мені б так хотілось
Не прощатись з теплом.
Знов у море пірнути
І хвилях пливти,
І душею відчути,
Що природа – це ти…
Зорепад в літні ночі…
Без ніяких розмов,
Так, заплющивши очі,
Чайок слухати знов…
Все прожите збагнути,
З висоти своїх літ…
До безтями любити
Цей навколишній світ…
* * *