промені в віконце?
Чом на скло набігли тіні,
сумом позирають,
Чом у небі дим та хмари
обрій розривають.
Зажурилась моя неньо,
захворіли діти.
Та до себе пригорнула,
нікуди подіти.
Не ростуть бурьяном з пилом,
мовби при дорозі.
Заболіло серце мами,
що живе в тривозі.
Не сумуйте неньо-мамо,
ваша радість, ліки.
Ми напишемо листа,
бо ми ваші діти.
Неслухнянні та смішливі,
різні поміж нами.
Будьмо жити ми красиво,
тільки в радість мамі.
Люди,люди! Забувайте,
поміж вами розбрат!
Нас уранці привітало
сонечко в віконце.
Привітало, розігнало
тіні серед вікон.
А на небі лиш веселка
донечка від сонця.
