По венам - яд коварства и вранья,
Рекою бурной...
Зеленый змий устало поднял бровь.
Один из стаи, но не воронья...
С небес лазурных
Предгрозье ждет, темнее ночи кровь.
По венам, разъедая снова мозг
Неторопливо, -
Злословия безудержную прыть
Зажав в кулак и ожидая розг;
В душе тоскливо
Струна звенит, надежды рвется нить.
По венам лести патока скользя,
Белеет снегом,
А в черном цвете, лишь известный холст.
И выбросить из памяти нельзя
Грехов набеги,
Раскаянье - риторики вопрос...
29.07.2015.
найгірше , коли до гріха штовхає близька людина ( це ... так - власне розуміння написаного )...Вірш дуже вражаючий , чудовий ... але я так хочу , щоб Там з"явився світлий промінчик ... і розвіяв хмари темряви ...
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Поки що ніяк,але я сподіваюсь...Мінор мене вже й саму притомив.
