Давай ми поруч будем, не до снаги розлука
Давай зіграєм нашу гру
Чи знала б я що моя мука
Через забуті дні у млу
Як я малою малювала
Турботами буття жила
Чи ж я хоч краплю уявляла
Що буде мало нам життя
Коли на землю місяць сяде
А сонце обжене наш світ
Я ввійду в сон і знову впаду
У кольори дитячих літ
А як вже нам життя замало
І сняться чорно-білі сни
Скажи щоб жити не спішила а чекала
Уже на інші але вічні дні
