Я бачила яскраві зорі,
я бачила тебе у сні,
я чула голос твій прозорий,
яким шепочеш ти мені:
"Моя, маленька, ти дитина,
прошу, не плач, я повернусь," -
а відповідь моя затихла:
"Мій таточку, я помолюсь!"
Життя шалене і нестерпне,
летить, як цифри на табло,
учора все було зелене,
учора - все іще було.
Ти кажеш:
"В мене все чудово,
не чутно пострілів гармат," -
а я стою і тихо плачу,
в руках у тебе автомат.
Вони, загарбники ці злобні
не чають у тобі душі,
ідуть на тебе з цею зброєй
і танк за ними вдалечі.
"Мій тату, таточку - тримайся,
я так тебе люблю, ти знай,
мерщій додому повертайся
і матінку не забувай!"