І звідки в тобі стільки темряви?
Ти..світла завжди, зі стальними нервами.
Ці чорні думки, без краплини надії,
Ти зірка..з тепла пустими резервами.
І звідки в очах твоїх стільки смутку?
Невже за 17 набралась горя??
Щораз в голові бачиш подій прокрутку.
Що було, що буде..
А може це доля?
Його пам'ятати. Навіщо? Не знаєш.
Заплющити очі, зануритись в морок.
Нарешті зізнатись: ти й досі чекаєш,
Й драматично заплачеш ліпше кращих акторок.