Ніяких моральних застоїв
все повертається, як не крути
написані нами нові історії
лиш тонка крига води
все було у моєму житті
клінічні смерті алкогольні
і приходили до мене святі
і вирвані нерви на зовні
і хоч виривався на зовні я
хоч хотів і міг і умів
не стався я гробом господнім
як не старався все ж не зумів
політика дійсного враження
вражає своїм амплуа
сьогодні герой, любовник ікона
завтра невротик читає клятву Фуа
досягнень ніяких тільки утома
утома лиш смерті різновид
і всі давно вже сидять вдома
а мені цей світ остогид
