Осінь... Тиша... Вітру свист.
У траві прив"ялий лист.
Сонця промінь цей сумний.
Павутинка-день тонкий.
Мокра яблунька струнка
і вечірня синь лунка́..
Меланхолії мазки
у повітрі... І думки:
тихі-тихі, неквапливі...
В час цей дні такі зрадливі!
Ну, а ночі... Ах, ці ночі!
...Сум в них стелиться охоче.
Тільки зорі сон освітять...
І невтомно Осінь ліпить
день за днем з хвилинок сірих
мій неспокій років срібних....
Тільки зорі сон освітять...
І невтомно Осінь ліпить
день за днем з хвилинок сірих
мій неспокій років срібних....
это про меня...спасибо.
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Осінь приходить до всіх.... Але вона буває дуже теплою і повною радості! Хай до Вас заглядає тільки така - світла, сонячна, барвиста, неповторна, повна теплих чарів!