Причепурилося життя,
Наділо кульчики і буси,
Знайшло у скрині навіть десь,
Таку квітчату гарну хустку,
І в вишиваному вбрані,
У чобітках на диво нових,
Прийшло й вклонилося мені,
Та щось відняло мою мову,
Коли під руку повело,
До танцю весело і швидко,
Краплини вкрили все чоло,
Здається навіть і не дихав,
Дивився в очі і крутивсь,
Не замічаючи нічого,
І сам на себе якось зливсь,
Та каблуками бив підлогу,
Й тримався міцно, а воно,
Крутило і вертіло мною,
То відпускаючи кудись,
То прижимаючи до болю,
Так танцювали допізна,
А після змучені і п’яні,
Пішли шукати де то я,
Колись спочити собі ляжу,
І так ось разом до сих пір,
Як не танцюємо, то двоє
Гадаємо де міг би я…
Й нові проходимо дороги
