НІЧНА ГОСТЯ.
Тихо – тихо зайшла серед ночі,
Розбудила кружінням вірша.
Не спитала, чи я чогось хочу,
Чи готова до праці душа.
Чи я в ніч, що минає, спочинув,
Чи набрався наснаги та сил.
За комп’ютера знов посадила,
Наказала: пиши, а не спи.
Що писати?! Для чого ти мучиш
Оце серце – зомліле, старе?
Чом тривожиш безсонням цю душу,
Коли вірш, - час прийдешній, - зітре,
Мов із флешки неякісний запис?
Відповіла: Мовчи! Не гріши!
Я до тебе прийшла надихати.
Небо хоче читати вірші.
Про кохання людини, про ніжність,
Про красу цього світу в очах,
Про дівочу цноту та про вірність,
Про тягар твоїх літ на плечах.
Ти ж немало тинявся по світу,
Переслухав усього в житті.
Розкажи, кого мрієш зустріти,
З ким прожив свої дні золоті.
То нічого, що поруч немає
Тих, з ким хлібом ділився колись…
Про твій сум Небо чує та знає.
Так пиши, щоб аж сльози лились
І щоб серце не було байдужим
У того, хто читає рядки…
Ворушись, мій Поете, мій друже,
Бо, дивись! Я ще можу втекти,
Бо не люблю, аж надто ледачих,
Та ще тих, хто без праці живе.
Взяла лютню до рук нетерплячих
І мелодія в душу пливе…
А тим часом, і нічка минає,
Бліднуть зорі, світлішає скло.
Поруч Муза сміється та грає,
Аби слово за словом текло.
28.11.2015 6:13:24
"Коли вірш, - час прийдешній, - зітре" – дещо незграбне; після "не люблю" коми не треба; після "тим часом" – також; також незграбне "ти ж немало тинявся по світу"; ідейно вірш правильний; "флешку" вилучіть
dovgiy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
За коми - дякую, а щодо флешки... це ж невідємна складова сучасного буття, тож хай це слово похідне від іншомовного походження, але гадаю воно має право на застосуваання. Незграбні вирази... Це визначення власного досвіду, та констатація факту - не більше. Хоча за всі Ваші зауваження щиро вдячний!
Серце не лишилося байдужим... 
Браво!
