Поспішайте любити! Любов бережіть!
Почуття не відразу сягають зеніту.
Серце серцю – неначе вселенський магніт:
У взаємнім тяжінні – на спільну орбіту.
Поспішайте зізнанням вкривати стежки,
Не збивайте взуття в сірих буднів бруківку,
Кожен ранок цілунки стеліть залюбки,
Щоб дороги коханням вели до домівки.
Поспішайте з любов’ю стрічати Ваш день,
Малювати натхненням рутинні сюжети -
Так відкриється серцю буття всього сенс,
І не зможе ніщо щастя посмішку стерти.
Поспішайте любити! Щосили любіть!
Намагайтесь коханням зігрітись і гріти,
Бо життя, як відомо, - всього лише мить,
А любов – це єдине, чому варто жити.
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не варто витрачати життя на те, щоб гніватись, ображати і ображатись - воно занадто дорогоцінне для таких речей. Життя - метал, а ці почуття - іржа..., воно ж - золото, якщо в ньому є любов (ніяка ржа не бере)
