Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Воротілова Олександра: Душа моя гола стіна - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ DVI, 30.11.2015 - 22:04
Сашенька! Хотів прочитати твої твори,але вони не відкривались. Зайдіть будь ласка на "Артерії любові Бога" Це моя сторінка з віршами. З повагою Володимир.
брама, 30.11.2015 - 21:46
Щось Ви Саша Воротілова наворотили.Написано«стіни», мабуть, слід «стіна».Де розділові знаки? Розставляю за Вас. Двері. Біла обшарпана стеля, Із ненавистю лампа горить, Погляд твій,як без краю пустеля ... І скажи, як тепер мені жить? Навесні.Тихим ранком зозулі співали ... Тільки вітер навіював сум!(до чого оклик? Я сказала: люблю, - ви не почули. Це той сон і двері та шум. Задумка дуже хороша, вірш хороший. Трохи підправляю: Дим. Голі стіни в квартирі, І душа моя - гола стіна, Ми лише пасажири, Виглядаючі зі свойого вікна. Двері.Сіра обшарпана стеля, Ненависна лампа горить, Погляд твій, як безкрайня пустеля ... І скажи мені, як тепер жить? Навесні ... Тихим ранком зозулі співали, Кволий вітер навіював сум, Я сказала: люблю, - ви не почули ... Ось і сон, ось і двері і шум. |
|
|