«ЗА ЖІНОК!»
Бувалий моряк, що в «Гамбрінус» прийшов,
Жалівся якомусь питцю,
Свій гнів чоловічий, що в кружці знайшов
Звіряв він, немов панотцю.
«Сьогодні не хочуть чекати жінки –
Цінують життя кожну мить!
Ти їдеш далеко, до неї вернувсь,
А в ліжку твоєму хтось спить.
Ну як же їм вірить, скажіть, далебі?-
Журився і далі моряк, -
Я в море далеке по перли ходив,
А мрія про рідний маяк.
Звичайно ж там пані в далеких портах
Теж кличуть мене до подушки,
І в гаванях дальніх, забувши про страх,
Кружляють круг мене подружки.
Арабки, індуски, грекині, з Аруби,
З Італії є, і з Канади…
Давайте ж підіймемо келих за тих,
Хто дарує кохання і радість!
А оті, хто нам зради снують ланцюжок,
Хай усі підуть в зуби до біса!»
- Та в цю ж мить зникнуть зараз усі жінки –
Лиш один ти на світі залишися.
- Це ж чому? – не второпав хмільний капітан, -
І де ж дінуться всі мої любки?
- А вони теж чиїсь зрадливі жінки, -
Всі індуски твої і арубки.
- Ну, тоді. Якщо так – за здоров’я усіх!
А моя все одно хай поплаче.
Бо за те що мене зняли всі на сміх,
Я ніколи їй не пробачу!
Та в цю мить у «Гамбрінус» влетіла вона:
Довгі коси, неначе в русалки,
Сині очі, мов море, уся осяйна,
І зваблива, неначе весталка.
Капітана у губи чмокнула – черк!
І на шиї, мов плющ повисла.
І сказала: «Чекала тебе день і ніч,
І від сліз навіть серце прокисло.
В гості брат приїзджав із глухого села-
Хотів в морі поплавать дельфіном.
Під опіку свою я його узяла –
Він вже тиждень у нас з малим сином.
Тож, хутенько у нашу домівку пішли -
В теплім ліжку здіймать дивні хвилі!»
Він піднявся… Мов п’яний за нею пішов
Дуже гордий, і дуже щасливий.
Потім хутко вернувся і келих підняв
У «Гамбрінуса» дивних пенатах:
«Вип’єм, друзі за наших чарівних жінок,
Що уміють так вірно чекати!»
ID:
627047
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 08.12.2015 09:59:45
© дата внесення змiн: 08.12.2015 09:59:45
автор: Oxana Levina
Вкажіть причину вашої скарги
|
