Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): Це стяг моєї України - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Валерію. Приємно. Щасти Вам.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прийде та пора обов*язково. Не може така велика держава залишитися десь на задвірках історії. Спасибі, Олю. Mik (галицька миша), 16.12.2015 - 08:38
Неперевершенi рядки про наш прапор, мила Ганночко! ...Чомусь спадає на згадку, як невеснi i влiтку торiк невiдомi провокатори фарбували кольорами державного прапору... смiтники й сортири! А потiм "вiдповiднi" ЗМI писали: мовляв, "галицаї" фарбують. Мiж тим, якраз для галичан державний прапор є святим символом. Адже, пiд ним сторiччя тому йшли у кривавий тан нашi предки, сiчовi стрiльцi. На жаль, тi "фарбувачi" не зустрiлися з галичанами... Ось гарних отримали б "люлiв" ! Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Міку. Я би теж допомогла галичанам. Хрест і прапор - це святе.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Обов*язково настануть.
Світлана Моренець, 15.12.2015 - 20:08
Лише на Майдані зрозуміла, який прекрасний наш народ! Ви молодчина, Ганнусю, що пишете про це. Не сприйміть за фамільярність, та чомусь саме так лагідно хочеться звати Вас. До речі, і в мене сьогодні – про Україну. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світланочко, дякую Вам за такі приємні слова. Знаєте, я виростала у селі, дідусь, мамин батько, був репресований у 30-і. Бабуся лишилася із трьома дітьми, дружина ворога народу. Був суд, її теж хотіли відправити до Сибіру. Люди заступилися. Про дідуся я так нічого й не довідалася, Пишуть з архіва: мабуть судила "Тройка". Мама майже ніколи не бачила ласки в сім*ї, мене теж дома називали Галька. Вивчилася, стала Галиною Петрівною, хоча за паспортом Ганна, потім стала ж Ганна, а тепер ось Ганнуся. І сміх, і гріх. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Зоєчко.
Василь Надвірнянський, 15.12.2015 - 18:26
Гарно, сильно. Пройдуть роки і це буде тільки героїчна мить в історії
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я теж так думаю, слово не вмре. Спасибі Вам, Василю.
Ірина Мельничин, 15.12.2015 - 18:25
Прекрасний вірш. Обожнюю вашу патріотичну лірику. хоча сумно, звичайно жю та це тепер на жаль, реалії нашого життя...
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ірочко. Творчих успіхів тобі.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таке вже життя, що у нім болю більше, ніж світлих моментів. Таким воно є і для держави.Вірю, що все не марно. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Олександре.
геометрія, 15.12.2015 - 16:59
Так, Ганнусю, не можна нас роз'єднати, й не можна Правду роздавить, от тільки дорого це нам коштуватиме, скільки втрачаємо життів...
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валю, звичайно, жертв було і буде ще багато. Якось недавно мені прийшла в голову страшна думка: все, що здобуто не своїми стараннями, недовговічне, не цінується. Так і в державі: воля, здобута без жертв, не цінується. І людина загартовується теж горем. Тоді вона добріша, міцніша. Це дуже страшно, але це так. Тримаймось.
|
|
|