Коли ти чуєш музику-
ти не чуєш болі.
Вгамовуєш істерику,
нерви свої кволі.
Поважаєш класику,
торчиш у рок-н-ролі?
та хоть люби Металліку,
це не грає ролі.
А від тяжких ударів долі,
та ще нещасної любові,
Яких стерпів ти вже доволі,
Тримаєш злість у своїй крові.
Прошу, облиш ти думи безтолкові.
Та послухай співи янголові.
Мудрість в пісні ти завжди знайдеш,
серця свого храм у собі возведеш.
