Все життя задихаюся в кисні, та змахну я руками й до місяця в верх попливу. Щоб вдихнули нарешті, легені напружені, стислі. Хоч ковточок, блаженно - космічного попелу.
ID: 636648 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 18.01.2016 01:24:45 © дата внесення змiн: 18.01.2016 01:24:45 автор: Олексій Сонях
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie