Чутно з далеку клекіт лелеки,
І голоси дитячі лунають,
На порозі сидять зажурено,
Мати з сином з війни батька чекають.
Пролетіли роки мов на крилах,
Дочекались додому героя,
Що беріг від напасті державу,
В Україні мир і складена зброя!
Покотились сльози матері по щоці,
В сина також налилися очі,
Ми спокійно жили,не знали біди,
А він через вибухи не спав цілі ночі.
Втратив він своїх там побратимів,
Але гордий за них хоч і плаче,
Він готовий за них душу свою продати,
Щоби всім хто загинув життя нове дати.
А вони зараз разом з Небесною Сотнею,
Бережуть Божий мир і Божі покої,
Служать нам,бережуть і підтримують,
В наших серцях вони завжди герої!
