серце досить кажу я собі
а воно продовжує битись
як у останній битві
чорно й оскаженіло
як проклятуще
і навіжене
осатаніле
буває значить
що й від любові
сатаніють
коли її забагато
коли потреба приносити щастя
як хліб насущний
як повітря
і як молитва
з якою прокидаєшся
з якою на вустах
засинаєш
втомленим
нещасливим
морально скаліченим
майже мертвим
але не вбитим
серце кажу
чого ти таке шалене
в кого ти таке вдалося
хто вплітав тобі вогонь
в середину
і чому у мене руде
волосся а не скажімо
синє або зелене
серце кажу
припини нарешті стукати
тобі ж однаково
не відчинять
ну чому ти настільки вперте
і чому мені із тобою так важко
не переживало б
мовчало б собі
не відбивало б
ритміку існування
було б спокійніше
а так провокуєш
думати
дихати
відчувати
любити
дурне ти!
ні щоб мовчати
раптом я дурень
ні щоб тобі мовчати
раптом я наволоч
або нездара
яка не уміє жити
вміє тільки любити
що мені дати іншим?
що мені дати крім того чого багато?
іскру любові вплітати в Її серце
яка розгориться
святом
23 лютого 2016 [09:28>
