**
Чи є десь люди, чи в в'язниці,
Черниці келія глуха?
Летять до дому з півдня птиці
Ти ж все у розпачі гріха
Думки, бажання – замолити,
Дівочі коси заплести?
Тобі не вольне полетіти
У клітці ситій сплять роки
Дарма у вікна визирати
Свинцеве небо, дощ як пил
Повзе за обрій сонце м'яте
Примарний човен без вітрил
Чекаєш ти кохання, друзів,
Людського щирого тепла?
А ніч, мов кріт, по чорній смузі
І день не змінить курс човна
Чому ж так стало? Наодинці
Сумують ніжні почуття
А сподівання у торбинці
Несе твій янгол в небуття
Безжальний холод, мрії – пекло
Благаєш долю: друг – прийди
І б'ється, б'ється, б'ється серце
В пустелі каменю й туги. 240216
Розумію,вірш гарний
