28. МІЖСЕЗОННЯ. Іспити.3.
26.02.2016* 13:55
Коли я тепер згадую 1992 рік, то у мене складається враження. що моє життя тоді нагадувало багатожильний кабель, в якому кожний проводок існує самостійно, але всі проводки перекручені таким чином, що кабель має міцність на розрив.
Тяжко тепер сказати яка лінія в цьому кабелі була головною, бо вони були задіяні одноразово.
Йшов пресинг під іменем "Ганна". Я боровся з ним як міг, хоча інколи і здавалося, що от-от я буду розчавлений і потраплю до дурдому.
Йшов пресинг Одинокістю, але тут я був безсилий.
В цей самий час продовжувалося Навчання і однією із тем стала розробка "Людина - Чоловік + Жінка". В силу цього моя Одинокість отримала, так би мовити, і теоретичну базу.
Навчання в "Небесному універі" йшло повним ходом і я вже не міг навіть визначити на якому курсі знаходжусь і скільки курсів ще треба пройти. Було цікаво, бо до мене йшли Знання - несподівані, за межами традиційних інформацій, які отримували нетрадиційні люди типу контакторів, екстрасенсів і езотериків. Мене старанно Почали Писати з "чистого аркушу"!
Коли я припинив борсатися щоб працювати за фахом архітектора, коли мені нарешті було Сказано, що я не повинен працювати як архітектор, коли я з цим примирився, то почався новий етап мого формування як Езотерика - почав виконувати Сенсорне Діагностування.
Спочатку достатньо кволо, потім все більше і більше впевнено.
Необхідно було відпрацювати систему Діагностування і тому мені почали Показувати різні засоби, які я у захваті роздивлявся, але потім не приймав, бо це було не моє. Тоді, наприклад, було Показано аж 7 засобів Діагностування людини тільки по чакрам:
- маятником по медичному Атласу людини;
- маятником по принципу "так/ні";
- маятником по малюнкам коливання його навколо однієї точки;
- графічною лініями автоматичною фіксацією фігур на папері, коли малювання виконується "бездумно";
- через появу перед закритими очима чорного бархатного тла і на його фоні різнокольорових тіл, ліній, плям;
- по Коефіцієнтам розкритості та закритості чакр;
- фіксація того, що казав мені Голос.
В решті-решт саме останній засіб став основою для того, щоб Діагностування по чакрам стало однією із маленьких складових загальної системи Діагностування.
Діагностування спочатку було тільки людей, але достатньо скоро почалося Діагностування територій, а потім і подій. Хоча тоді, в 1992 році, це і виконувалося дуже пунктирно.
Стосунки з дітьми фактично припинилися, але вся моя увага була прикута до сина Бажена - його мати з радістю віддавала його мені з вечора п'ятниці та аж до вечора неділі. Поступово це стало традицією і тягнулось це роками, на мою радість. Хоча пізніше я і зрозумів, що мій син опинився між молотом та ковальнею, настільки чужі остаточно сформувалися життєві системи у мене і у його матері.
Жив я за рахунок того, що приходило мені від Діагностувань, то це було життя у впроголодь. але це мене не лякало, бо за плечима був голод під час війни та після неї, до того ж я ніколи не прагнув до розкоші.
В той же час це був рік Великої Паузи, хоча я тоді нічого цього не розумів, адже насувався 1993 рік, який остаточно укоренив мене в Іншій якості: в той рік Доля дала можливість ховатися від Одинокості в сім'ї Кондренко - ми з Андрієм були членами МАПЕ, там познайомилися і він якось м'яко та обґрунтовано став моїм товаришем, хоча різниця у віці у нас була велика: його батька на рік старший за мене, а його мати молодша від мене на 2 роки.
В тому році я проходив Іспити автоматично, навіть не помічаючи їх і не усвідомлюючи це, адже тільки потім, через багато років до мене почало приходити усвідомлення, що я тоді нагадував одного героя італійського фільму - комедію про мафію, коли в одному клані залишилися тільки жінки і вони вирішили продовжити вендету проти єдиного живого чоловіка, який залишився в іншому клані, але той, кого треба було вбити, завжди уникав небезпеки - то нагинається шнурок зав'язати, коли в нього стріляють, то падає в цей момент, бо підслизнувся, чи ще щось. І головне: про те, що на нього полюють знають ті хто полює і глядачі фільму, та тільки не він.
Щось таке тоді було і зі мною тоді.
Жив я тоді у тимчасовій будівлі в садибі Петра Павловича Кедровського на Луганській і дяку за те, що він і його дружина тоді приютили мене, я досі несу у своєму серці з глибокою повагою до них.
Люблю повторювати: два англійці придумали дві геніальні максими - Бекон сказав: "Знання - сила", а Оруел сказав "Незнання - сила". Людство завжди прагне жити по Бекону, але потім часто-густо говорить: "Краще би я не знав!" То я тоді жив по Оруелу, а зараз, напевно, по Бекону.
Отож!
ID:
647069
Рубрика: Проза
дата надходження: 26.02.2016 15:30:25
© дата внесення змiн: 26.02.2016 15:30:25
автор: Левчишин Віктор
Вкажіть причину вашої скарги
|
