пам'ятаєш...мою гру на гітарі
ти смієшся
осіннє небо жаліється на порвані мешти
а я...не втрачаю інтересу
рахувати твої волосинки сиві
дивитися в очі сині
ти літера "Л"-вершина
у сукні віскозній...з метеликами
незалежна
замріяна
слухаєш Ремарка у оригіналі
на вікнах кружляють з протягом журавлики-орігамі
і в житті так рішуче вимальовуються зміни/запрошення/заохочення/зради/зливи
осінь
надягає мешти дощу хмаринні
пам'ятаєш нашу останню осінь
незшиту ниткою нині...
