Люди, як собаки.....
На кухні чайник кипить - плаче,
Звук: в чашку воду наливаю,
Роблю один ковток і наче
Ковток той душу зігріває.
А в голові думки літають,
Що часом люди, як собаки,
Побиті, в ранах, десь блукають,
Шукають лиш тепла ознаки.
І ось знайдуть її, підберуть,
У дім, блохасту, приведуть,
Оброблять рани, нагодують,
Немов нове життя дадуть.
І десь в мережі інтернету
Зустрінем фото "до" і "після",
Його ми скинем в фототеку
З надією колись знайтися.
