Багряна осінь днину вкоротила Із неба сипле сльози дощові. Лежить в калюжах золото із листя Гуляю парком я на самоті. Лиш вітерець пустує і шепоче Із листям і водою на землі І хвилі піднімає і лоскоче Траву, кущі і деревця малі.
ID: 668468 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 26.05.2016 11:54:23 © дата внесення змiн: 26.05.2016 11:54:23 автор: denyk
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie