Воюватиму на боці африканських легіонерів,
Переходитиму моря, висушуватиму океани,
Щоб одного разу відкрилися двері
У імені сельву і тіла савану.
Безглуздо ховатись в карткові будинки,
Вавілонські вежі, пісочні замки...
Не варто у русі робити зупинку,
Від злих очей закривати фіранки.
Та я хочу сонця у кожному кроці!
Невже це так важко прийняти ближнім?!
Я прагну знати: дівчина хто ця,
Послана ким, і за що, і навіщо?
Губи у неї достиглі, мов вишня,
Манять мене за собою куди,
Розбурхані морем човнові борти
Кличуть мій пульс у яку Одіссею?
Що я скажу Посейдону й Тесею,
Як зупиню Мінотавра з мечем,
Знає лише синьоока Гюльфем.
сенкс за обране і коментар 
