День - безкінечно довгий,
Світ - безмежно широкий,
І огортає душу
Такий оманливий спокій,
Що можна без страху поглянути
В обличчя безжальної долі.
Як хоро́ше було б жити
Без болю!
...А десь знов відбивають атаку,
Ядучий дим роздирає горло,
Міномети гавкають люто,
Горить земля, гинуть люди...
І нестерпно хочеться плакати.
Гарний вірш
Надихає: а десь ідуть з валізами
безкінечно довгими днями
безмежно широкого світу
невидимою війною
щоб мати на хліб і до хліба
підступні агенти впливу,
спокійні, байдужі й тихі,
вбивати надію й віру,
серця обертати на камінь
а спокій такий оманливий...
