Святий Макарій звертався до Христа
Скільки я молився і подвизався
Постом і духом очищався
Де перед Богом стоїть моя душа?
Незабаром Ангел явився йому
Щоб повчити старця і нас розуму
Зійди з гори до ближнього села
Там жінка, що краще Богу угодила
Вона вище перед престолом стоїть
І краще тебе знає, як Богу угодить
Не зазнавайся і не гордись собі
Що молишся ти на святій горі
На горі високій Макарій духом впав
Молився, а не високо на горі стояв
Піду з гори спущуся і жінку цю знайду
Нехай навчить премудрості та розуму
Дійшовши пішки до цього села
Знайшов будинок, де жінка ця жила
В дворі гуси, вівці, домашня суєта
Та серед двору, ще мекає коза
Святий Макарій став цю жінку питати
Як вона змогла такої святості придбати
Біля світської суєти, при кухні та пранні
Овець, гусок і при козячому меканні
Жінка посміхнулась і стала відповідати
Не треба багато тут розуму мати
Перу, саджу, дітей навчаю і куховарю
Чоловіку догоджаю та Бога прославляю
З премудрістю нам треба жити
Щоб Святому Богу угодити
На горі не обов’язково нам стояти
Та Господа день і ніч умовляти.
У кожного свій особливий дар
Хто господар, а хто вівчар
У кожного дорога є своя
Нести свій хрест
До нашого Христа.