Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Кріпак*: Христос Воскрес!, а де ми Україно?… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ПВО, 04.05.2016 - 00:48
І той себе знайде в спасінні Господнім,Хто тіло своє в вірі з Ним розіпне, А душу, що Батьком дана милосердно – Як милість, - не жертву, Йому принесе. Виспівують хОри, на радість б’ють дзвони. Чим сильні й слабкі, все зліта до небес. Прости нам, Господь, нашу підлість та зговір. Вся Слава Христу, що із мертвих ВОСКРЕС!*** *** там мало бути воскресив, тому я змінив речення. ПВО, 04.05.2016 - 00:39
Я намагався максимально зберегти оригінал,Ще темно. Не людно… лиш тиха молитва Від храму до храму летить з куполів. Іудова зрада, розп’яли Ісуса* - Того хто зціляв та людей вчив любить. Нічого не вдієш - така людська вдячність Небесному Батьку і Сину Його За те, щоби мати, ми прагнем вбивати Й лукаво підставити брата свого. Будуємо щастя з Мамоною в змові - Панами у світі бо мріємо стать, І смітимо в храмах грошима й брехнею – Щоб душу лукаву у Рай влаштувать. Нечистого думки - його це наука: Де біле - там чорне, де правда – обман. Зваблива усмішка нас зманює в пута, Життя щоб на смерть у нас, дурнів, змінять. А той, хто йому прислуговує вправно, Багатства та владу на Світ роздає, Щоб гнали людей, як слухняну отару, На смерть у забій (кожен має своє). Мабуть щось не так все тоді, як і зараз: Хто сльози й молитву на хрест свій несе, А хто уже вміло словами та салом, Як відкуп Йому, а на ділі - в себе. Самі ж себе хвалим, самі себе чуєм. Самі собі злата та владу даєм. А Господа – бідним (нехай розпинають) - За те, що життя їм за гріх віддає. Де ж святість у нас, коли кличем вмирати? Де радість життя, коли смерть в дім несем? І хто ж ми тоді, коли з Богом вбиваєм, Якого в собі, як й тоді - знову пнем… Вже сонечко сходить і ніч відступає, Свічки заіскрились і півнів вже чуть. Вустами своїми мерщій прославляєм** Христа Воскресіння - лукавий наш рід. Освячені паски, ковбаска і «чечик» І з радістю стрімко усі - по хатах, Щоб швидше вже череву дати данину, А Богу служіння - вже десь там, в думках… Та Слава Його невмируща й нетлінна, А Істина сяйвом Любові живе. І Воля Його для нас є не уклінна. Лиш щирістю сліз та молитви зросте. *-тут має бути такий же ритм, як у першій строчці **-щодуху і мерщій – те саме значення Сергій Кріпак* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за плече! Спробую оговтатись!!!
ПВО, 03.05.2016 - 21:45
Є кілька запитань до формулювання висловів та побудови вірша, але сама суть мені до вподоби. Тому - обираю.(якщо попрацюєте над формою, буду лише вдячний)
Сергій Кріпак* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за увагу. Дійсно віршами займаюсь не професійно, якщо вкажете конкретні варіації буду вдячний без усіляких образ. Я з цього віку вийшов і тим паче "смирення" одна з найважливіших чеснот для віруючої людини...
|
|
|