Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Мартиненко: На пальчиках… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дмитрий Дробин, 09.10.2019 - 09:23
Ти спиш, а я тобі співаю колискову.Я так тебе кохкаю, що не сплю. Бо ти прийшов до мене знову І я тобі пою, як я люблю. Нема у мене голосу ні слуху. У мене тільки ніжність, що без меж. Ти мою колискову, не дослухав. У снах своїх від мене не втечеш. В кімнаті тихий голос мій лунає. Розкидані одежі по стільцям. Я вірю, що кохання не минає, І хочеться співати до кінця… 09.10.2019 Дмитро Дробін Людмила Мартиненко відповів на коментар Дмитрий Дробин, 09.10.2019 - 10:11
Вам пишеться скрізь та всюди І це чудово Дмитрий Дробин відповів на коментар Людмила Мартиненко, 09.10.2019 - 10:24
Ні, просто у Вас легка душа і на неї легко писати. Так співала моя колишня наречена у Білій Церкві
Людмила Мартиненко відповів на коментар Дмитрий Дробин, 09.10.2019 - 10:29
Дивно, як можна не любити поезію, можливо вона полюбляє щось інше, ви їй напишіть щось про те - інше😉.Але, всі ми різні і так нам мабуть й треба😏😏😏 Дмитрий Дробин відповів на коментар Людмила Мартиненко, 09.10.2019 - 10:50
Мої всі близьки презирають мене за це... В нас це не прийнято. В нас звичайна прозаічна родина з однією білою поєтичною мишою...
|
|
|