Ранкові поїзди поїдає туман. Загублені люди у часі. Мені не потрібний солодкий дурман, Пігулки купляю на касі. В обід під язик — так краще для сну, А ввечері — дві на терасі. Холодну обійму я руку твою, Ми знов засинаєм на трасі. Ми двоє у ліжку, ми двоє у сні, Ми двоє сьогодні до ранку. Ми двоє з тобою сьогодні чи ні? Лиш тільки не рухай фіранку. Нічні перелітні старенькі птахи. Ніхто не потрібний нікому. Я ставлю тут крапку, хоча в голові Морфей доставлятиме кому. 24.04.2016 ©Богдан Кухта #Вірші_в_КУТочку https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs Підтримати автора: 4441 1144 2483 1947 - моно 4149 4999 9060 2763 - приват
ID: 670716 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 06.06.2016 23:36:03 © дата внесення змiн: 25.04.2023 23:20:12 автор: Kukhta Bohdan
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie