Десь гуркоче над степами,
Над зеленими полями.
В небі світять блискавиці
Розлютились, як тигриці.
Вітер звіявся, летить,
За собою хмари мчить,
Він несе їх на руках
По лісах і по степах.
Дощ маленький зародився.
З хмарки весело полився.
Став він сили набирати,
Все водою поливати.
І капусту, і буряк,
І зелений пастернак.
Поливає огірочки,
Ллє водою наче з бочки.
Поливає кущ, бур'ян,
Розходився хуліган.
Поливає, тішить квіти,
І в дерев тріпочуть віти.
Ллє водички не жаліє,
Поливати змалку вміє.
Поливає всю округу,
Від ланів аж ген до лугу.
Радо бігають синиці,
Дощик вимив пір'я в птиці.
У калюжі горобці,
Покупались молодці.
Дітки вийшли у чоботях,
Поставали на воротях.
Усміхнулось сонце вмить,
Ну а дощик, ледь бринить.
Гарний вiрш, Ларисо. Дуже яскраво звучить.
Тiльки от в украiнськiй мовi набагато правильнiше писати "лле", нiж "лье". Це у французiв е така мiра довжини "лье", навiть у Жуля Верна е тахий твiр "20 тисяч лье пiд водою". Ви ж не про нього писали?
Лариса Василишина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже яскраво звучить.
виправлю.
Веселенько!!!Гарно!!! 
