Ой весело ж було... Раділи всі! - баран розказував козі.
Учора в зайця були іменини. Дві сойки, два ведмеді,три
бобри, їжак і п'ять вовків до нього завітали на гостини
- Ой весело ж було! Сміявсь весь час їжак. На флейтах
сойки гарно грали, а бобри били в барабани. Ведмеді
весело співали.
- А що ж вовки? - тут поцікавилась коза.
- Вовки так дружно танцювали! Та, правда, швидко
кудись зникли. До цього всі давно вже звикли.
Таке було уже не раз, то ж обійшлося без образ.
- То що ж у цьому є смішного? - тут поцікавилась коза.
- Ну, як же що? - подивувавсь баран.
- Я відчуваю тут обман. Чому зникать? Не розумію.
- Та ж я розказую, як вмію,- все про своє твердить
баран. Який тут може буть обман?!
Допоки тим вовкам ми грали, вони так дружно
танцювали! Так весело було! Аж страх!
Та коли танці наші стихли, забрали м'ясо все вовки
і... раптом кудись зникли.
Лишили моркву, буряки, петрушку, кріп, капусту...
Ой, хай їм буде пусто! - сказав баран. Роззявив рота
й дивився ніби на ворота.
Нарешті зрозумів баран,
що в цьому є якийсь обман...
