Тіні зловісно ходять навколо,
Тіні побаченого і пережитого,
Тіні майбутнього і минулого
Такого забитого та не забутого.
Тіні звисають з обдертих шпалер,
Сочаться кров’ю у кожну щілину;
Тобі млосно, ніби хтось умер
І тебе залишили половину.
Тіні захоплюють і полонять,
Кидають погляди всюди їдкі;
Їх тут ніколи не заборонять,
Вони тепер назавжди свої.
Тіні пластами – і всюди руїна,
Вони збунтувались – все стерлось з землі,
Хотіли й зробили, щоб підла лавина
З собою забрала найкращії дні.
Тіні гуляють, де заманеться,
Творять розвали і рейвах вони.
Просто так це не минеться
Їх подолати – забракне снаги.
Тіні лягають важко на плечі,
Лізуть на вуха і очі таргани,
Тіні святкують фест вогняної печі
І розпалюють тіньові вогні.
