Що це з тобою? Ревнощі...
А це? Вередування...
Ні, це у нас з тобою
Мабуть-таки кохання!
А що в очах? Це посмішка!
А на устах? Зітхання...
Зітхну і посміхнуся,
Бо ТИ МОЄ кохання.
Ти чуєш, люба? Чую...
Як звечора до рання
Горить і не згасає
Вогонь мого бажання.
А знаєш, люба? Знаю...
Що я без тебе згину.
І знов тебе жадаю,
І знов до тебе лину.
А можна, люба? Можна...
Я доторкнусь щокою,
Бо кожну мить рахую,
Коли я не з тобою.
