А мати вже не молода,
Обличчя вкрили німі зморшки,
Сльоза з очей тече скупа,
Бо старість,ось вона,ще трошки...
Вона прийшла,лише впусти
І в дзеркалі поглянь на тіло,
А молодість ти відпусти,
Щоб серце смутком не щеміло.
Пройшли роки,згадалось все..
Та перша ве'сна заквітчана
Яка не вернеться уже
І та берізка в листя вбрана.
Той запах тіла,що п*янив,
Ті перші дотики,кохання,
Та час безжально обдурив
Й скоро кінець, пора прощання.
І діти вже не молоді,
У них своя сім*я,турботи,
Про матір вже забули всі
Й в душі бринять мінорні ноти.
А тут життя ось відцвіло,
Не прийде в дім вже більше ранок,
В минулому десь загуло
І те життя...і той світанок...
А мати...матері нема...
Тепер вже пізно щось казати..
Та ви промовте ці слова,
Бо потім може й не настати....
