Ты знаешь Саня, а мне не жарко.
- І холод вже не ріже ніг.
- Да, да я помню, в старой балке...
Мороз трескучий...
- І чорний сніг...
- А в праздник, помнишь,
когда парады, Давали залпы и тут, и там...
- Як це забути, коли нас "Гради"
Ховали в землю, по бліндажам...
- А "беху" нашу и "мотолыгу"...
- Та як забудеш? Мєхводом "Квас"...
- А кстати, где он? Че то не видно...
- Пішов просити дать нашим шанс...
- Не даст. Там строго. Ведь нам не дали.
- Бо невідомо хто просив... Сьогодні наших там накривали! Ти чув, як взводний голосив?
- Да слышал, как тут не услышать...
- От "Квас" не витримав, пішов...
Сказав, якщо ми його діти, хай береже дитячу кров!
- Напрасно всё... Не даст, увидишь...
Он за ночь роты забирал...
- Так і ворожі батальйони, в цю ж ніч, він в пекло закидав!
Тому, ще точно невідомо, кого він більше прорідив...
В нас рота, в них два батальйони.
А скільки було справжніх див!
Коли осколкова упала, прямо до ротного в бліндаж.
Хіба вона тоді взірвалась?
От бачиш! Береже він нас!
- Ну шо народ! Я вибив хлопцям
Практично цілую добу!
- Красавчик "Квас", за это время ко взводу наши подойдут.
- Ну, що він?
- Даже не сварився. Сказав, що маєм право ми.
Сказав, тепер це наша справа, бо Ангел має берегти!
P.S.
- И все же... Как то не привычно смотреть на всё из высоты...
- В окопах теж не зовсім звично
Після шкільної суєти...
- Ще пір'я це... ніяк не звикну.
Прикол - в сапера два крила.
- Да хорошо, что в камуфляже,
А не в чём мама родила.
- Як би ж земнії люди знали,
Що ви як баби бурчите,
Мабуть свічки б позатухали
На підвіконнях, де ніде...
tak tragichno i pravdyvo...
