Не розповісти йому, що всі ці вірші
Тільки про нього,
Що всі ці зустрічі
Невипадкові,
Що навіть якби він збожеволів,
Я мила б його ноги
У воді трояндовій,
Цілувала б його у щоки,
Ніколи не згадуючи
Про погане.
Але все покривається
Холодом,
Мороком поглядів і
Навіть тепло із часом
Падає ницо.
Тож нехай це лишається таємницею,
Помирає в мені
Чи зі мною.
Хай віддасться йому сторицею -
Любов'ю,
Що її він боїться,
У мені гниючи
Із кров'ю...
Лиш таке не згниває -
Розростається.
То нехай назавжди
Залишається
У мені.
