Гарна бджілка-трудівниця,
Наче у руках синиця,
А не журавель у небі.
Згорнем меду прри потребі
Знаю: люблять всі солодке,
А комусь життя коротке,
Той вагатися не стане,
Щодо бджілок введе плани,
Часто гляне до бджілок,
А чи носять там пилок?
Хтось рій бджіл тих поборов,
А комусь пилок - любов,
Бачить в бджіл риси дівочі,
З фоном квітів сліпить очі,
Любов носить попри тебе.
Треба бджоляра й потреби,
Бо як явище потягу ту любов забрало,
Надійся минулим: ти наткнувсь на жало.
Тільки дівчина тепер геть летіти просить,
Їй, як і тобі, тої любові досить.