Дівчино, я знайшов у вас рідну душу,
Відчуваю смуток в очах і тиху печаль.
Не кажіть нічого, я сам все зробити мушу,
Дотанцюємо вальс і я запрошу вас на чай.
До світанку буду пестити ваші вуста,
Одномоментні ковтки холодного та міцного
Малюватимуть ранок на ваших нерівних стежках,
І промінчики сонця обійматимуть тіло й губи.
Відтепер ви мій талісман на життя й віки,
Я триматиму вашу руку міцно й довго.
Ви заплющте очі і просто довіртесь мені,
Відтепер у нас з вами спільна дорога.
